1. (у психології) Внутрішній процес або здатність особистості до самоконтролю, вольового зусилля, спрямованого на стримування негативних емоцій, імпульсів чи поведінки задля досягнення мети, адаптації до соціальних норм або збереження психологічної рівноваги.
2. (у техніці, матеріалознавстві) Явище або процес автоматичного зменшення деформації, напружень або об’єму матеріалу (наприклад, бетону, ґрунту) з часом під впливом власних властивостей без зовнішніх навантажень, часто внаслідок випаровування вологи або внутрішніх фізико-хімічних перетворень.
3. (у соціології, політиці) Принцип або процес автономної консолідації, організації та самоврядування спільноти (наприклад, територіальної громади, етнічної групи) на основі власних ресурсів, ініціативи та відповідальності, часто у контексті децентралізації.