самостверджений
[sɑmostʋɛrdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Якість особистості, що характеризується прагненням до визнання власної цінності, незалежності та реалізації свого потенціалу через вільні дії та вчинки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самостверджений, р. самоствердженого, д. самоствердженому, з. самоствердженого, о. самоствердженим, м. самоствердженім