самостійницький
[sɑmostijnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до самостійництва, пов’язаний з ідеєю політичної самостійності (незалежності) України, що її втілювали та відстоювали представники українського національно-визвольного руху (самостійники).
-
Характерний для самостійників, такий, що виражає їхні погляди або до них належить.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самостійницький, р. самостійницького, д. самостійницькому, з. самостійницького, о. самостійницьким, м. самостійницькім