самостабілізація

[sɑmostɑbilizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість динамічної системи автоматично повертатися до стану рівноваги після зовнішніх чи внутрішніх збурень без зовнішнього втручання.

  2. У техніці та кібернетиці — процес або принцип роботи системи, за якого вона самостійно підтримує задані параметри, компенсуючи відхилення.

  3. У соціальних та психологічних системах — внутрішній механізм, що забезпечує збереження цілісності та функціональності через адаптацію та внутрішню регуляцію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самостабілізація, р. самостабілізації, д. самостабілізації, з. самостабілізацію, о. самостабілізацією, м. самостабілізації, к. самостабілізаціє

Більше записів