самоспостережуваний
[sɑmospostɛrɛʒuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у філософії, психології) Такий, що може спостерігати, усвідомлювати та аналізувати власні психічні процеси, стани та діяльність; здатний до рефлексії та інтроспекції.
-
(у квантовій механіці) Такий, стан або властивість якого може бути визначено або зафіксовано внаслідок акту спостереження або вимірювання, що впливає на сам об’єкт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоспостережуваний, р. самоспостережуваного, д. самоспостережуваному, з. самоспостережуваного, о. самоспостережуваним, м. самоспостережуванім