Значення
-
Метод психологічного дослідження, при якому суб’єкт спостерігає за власними психічними процесами, емоціями, переживаннями та реакціями без втручання зовнішнього спостерігача; інтроспекція.
-
У ширшому сенсі — усвідомлене фокусування уваги на власних внутрішніх станах, думках, мотивах та поведінці з метою самопізнання або самоконтролю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоспостереження, р. самоспостереження, д. самоспостереженню, з. самоспостереження, о. самоспостереженням, м. самоспостереженні, к. самоспостереження