самоспостереження

1. Метод психологічного дослідження, при якому суб’єкт спостерігає за власними психічними процесами, емоціями, переживаннями та реакціями без втручання зовнішнього спостерігача; інтроспекція.

2. У ширшому сенсі — усвідомлене фокусування уваги на власних внутрішніх станах, думках, мотивах та поведінці з метою самопізнання або самоконтролю.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |