самоспалений

[sɑmospɑlɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про людину) Такий, що сам себе спалив, здійснив акт самоспалення як форму крайнього протесту або самопожертви.

  2. (переносно, про почуття, стан) Такий, що виник від внутрішнього, часто нездійсненного бажання, пристрасті, яка не знаходить виходу або відгуку; випалений власним внутрішнім вогнем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоспалений, р. самоспаленого, д. самоспаленому, з. самоспаленого, о. самоспаленим, м. самоспаленім

Більше записів