самоскановний

[sɑmoskɑnoʋnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який схильний до самозневаги, надмірно критичний до себе, принижує власну гідність або цінність.

  2. Який виражає або містить самозневагу, самоуниження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоскановний, р. самоскановного, д. самоскановному, з. самоскановного, о. самоскановним, м. самоскановнім, к. самоскановний

Більше записів