самосійний
[sɑmosijnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(Про рослини) Такий, що розмножується самовільно, без людського втручання, коли насіння падає на землю й проростає; самосівний.
-
(Перен., розм.) Такий, що з’явився, виник самостійно, без плану чи організації; стихійний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самосійний, р. самосійного, д. самосійному, з. самосійного, о. самосійним, м. самосійнім