Значення
-
Саморятувальник — людина, яка врятувалася сама, без сторонньої допомоги, зі скрутного або небезпечного становища.
-
Саморятувальник — спеціальний пристрій, засіб або пристосування (наприклад, дихальний апарат, рятувальний пояс тощо), призначений для автономного порятунку людини в аварійній ситуації (переважно у гірництві, на флоті, в авіації).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморятувальник, р. саморятувальника, д. саморятувальникові, з. саморятувальника, о. саморятувальником, м. саморятувальникові, к. саморятувальнику