Значення
-
(іст.) Особа, яка добровільно здавалася в полон або переходила на бік ворога під час війни, зокрема в період Другої світової війни.
-
(перен., зневажл.) Той, хто зраджує інтереси свого колективу, спільноти чи держави заради особистої вигоди; перебіжчик, дезертир.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморятівник, р. саморятівника, д. саморятівникові, з. саморятівника, о. саморятівником, м. саморятівникові, к. саморятівнику