Древослів

Словник Української Мови

саморозвантажуваний

[sɑmorozʋɑntɑʒuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про технічні пристрої, механізми) Здатний автоматично, без зовнішнього втручання, вивантажувати свій вантаж або вміст.

  2. (Про транспортний засіб, наприклад, самоскид) Конструктивно призначений для механізованого вивантаження кузова шляхом його нахилу або за допомогою інших вбудованих пристроїв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозвантажуваний, р. саморозвантажуваного, д. саморозвантажуваному, з. саморозвантажуваного, о. саморозвантажуваним, м. саморозвантажуванім

Більше записів