Значення
-
Припинення діяльності організації, установи, органу влади тощо за власним рішенням або відповідно до статуту, без зовнішнього адміністративного втручання.
-
У конституційному праві — припинення повноважень представницького органу (наприклад, парламенту) до закінчення строку його легітимності, здійснене цим органом самостійно шляхом прийняття відповідного рішення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморозпуск, р. саморозпуску, д. саморозпускові, з. саморозпуск, о. саморозпуском, м. саморозпускові, к. саморозпуску