саморозпуск

1. Припинення діяльності організації, установи, органу влади тощо за власним рішенням або відповідно до статуту, без зовнішнього адміністративного втручання.

2. У конституційному праві — припинення повноважень представницького органу (наприклад, парламенту) до закінчення строку його легітимності, здійснене цим органом самостійно шляхом прийняття відповідного рішення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |