саморозпадний

[sɑmorozpɑdnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Такий, що здатний до саморозпаду, тобто до мимовільного розпаду атомних ядер з випромінюванням радіоактивних частинок.

  2. (У переносному значенні) Такий, що має внутрішні передумови до розпаду, руйнування, занепаду внаслідок власних суперечностей або недоліків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозпадний, р. саморозпадного, д. саморозпадному, з. саморозпадного, о. саморозпадним, м. саморозпаднім

Більше записів