саморозмагнітний

1. (фіз.) Такий, що здатний до саморозмагнічування; який втрачає намагніченість за відсутності зовнішнього магнітного поля.

2. (перен., рідк.) Такий, що втрачає внутрішню силу, енергію, ентузіазм або здатність до дії без зовнішнього впливу чи підтримки.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |