1. (фіз., техн.) Такий, що втратив магнітні властивості самостійно, без зовнішнього впливу, внаслідок внутрішніх процесів або з часом.
2. (перен., розм.) Такий, що втратив енергію, ентузіазм, внутрішню силу або мотивацію; зневірений, апатичний.
саморозмагнічений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |