саморозмагнічений
[sɑmorozmɑɦnit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(фіз., техн.) Такий, що втратив магнітні властивості самостійно, без зовнішнього впливу, внаслідок внутрішніх процесів або з часом.
-
(перен., розм.) Такий, що втратив енергію, ентузіазм, внутрішню силу або мотивацію; зневірений, апатичний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморозмагнічений, р. саморозмагніченого, д. саморозмагніченому, з. саморозмагніченого, о. саморозмагніченим, м. саморозмагніченім