саморозкладення

[sɑmorozklɑdɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (хім., фіз.) Процес мимовільного розпаду атомних ядер, молекул або хімічних сполук на простіші складові частини без зовнішнього впливу; радіоактивний розпад.

  2. (перен.) Процес внутрішнього розпаду, деградації, руйнування системи, організації чи суспільства внаслідок власних суперечностей, без зовнішнього втручання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозкладення, р. саморозкладення, д. саморозкладенню, з. саморозкладення, о. саморозкладенням, м. саморозкладенні, к. саморозкладення

Більше записів