саморозкладання

[sɑmorozklɑdɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес або явище, коли складне хімічне з’єднання мимовільно розпадається на простіші речовини або елементи без впливу зовнішніх агентів (наприклад, під дією власної нестійкості, світла, тепла).

  2. У біології та екології — природне розкладання органічних речовин або матеріалів внаслідок діяльності мікроорганізмів (бактерій, грибків тощо), що призводить до їхнього розпаду на простіші сполуки.

  3. У техніці та матеріалознавстві — властивість деяких матеріалів (наприклад, біорозкладних) з часом розпадатися на безпечні компоненти під впливом природних факторів навколишнього середовища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саморозкладання, р. саморозкладання, д. саморозкладанню, з. саморозкладання, о. саморозкладанням, м. саморозкладанні, к. саморозкладання

Більше записів