саморозкладання

1. Процес або явище, коли складне хімічне з’єднання мимовільно розпадається на простіші речовини або елементи без впливу зовнішніх агентів (наприклад, під дією власної нестійкості, світла, тепла).

2. У біології та екології — природне розкладання органічних речовин або матеріалів внаслідок діяльності мікроорганізмів (бактерій, грибків тощо), що призводить до їхнього розпаду на простіші сполуки.

3. У техніці та матеріалознавстві — властивість деяких матеріалів (наприклад, біорозкладних) з часом розпадатися на безпечні компоненти під впливом природних факторів навколишнього середовища.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |