Значення
-
(техн.) Автоматичний процес поступового збільшення амплітуди коливань механічної системи (наприклад, ротора) внаслідок внутрішніх джерел енергії, що призводить до руйнування або аварії.
-
(перен., розм.) Процес самопоширення, самопосилення явища, здебільшого негативного, що виходить із-під контролю та розвивається за власною логікою (наприклад, про кризу, конфлікт, паніку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморозкачування, р. саморозкачування, д. саморозкачуванню, з. саморозкачування, о. саморозкачуванням, м. саморозкачуванні, к. саморозкачування