саморозчинений

1. (про організацію, об’єднання тощо) Такий, що припинив своє існування шляхом власного рішення, без зовнішнього втручання або ліквідації.

2. (перен., рідк.) Такий, що зник, розчинився сам собою, без видимих причин або втручання ззовні.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |