Значення
-
(хім.) Процес мимовільного розчинення речовини в розчиннику без зовнішнього втручання, часто внаслідок хімічної взаємодії.
-
(перен., книжн.) Втрата власної індивідуальності, ідентичності або активності через повне підпорядкування, злиття з іншою особою, колективом, ідеєю або середовищем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморозчинення, р. саморозчинення, д. саморозчиненню, з. саморозчинення, о. саморозчиненням, м. саморозчиненні, к. саморозчинення