самореалізований
[sɑmorɛɑlizoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що досяг повного розкриття свого потенціалу, здібностей і талантів у житті та професійній діяльності; що реалізував себе.
-
У психології: такий, що характеризується відчуттям внутрішньої гармонії, досягненням поставлених цілей і повнотою життєвого самовираження, згідно з концепцією самореалізації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самореалізований, р. самореалізованого, д. самореалізованому, з. самореалізованого, о. самореалізованим, м. самореалізованім