самопритискування

1. (техн.) Властивість матеріалів, зокрема порошків, щільнішати та ущільнюватися під дією власної ваги або прикладених зовнішніх сил без додаткової інтенсивної обробки.

2. (психол., соц.) Внутрішній процес або стан індивіда, що характеризується надмірною самокритичністю, придушенням власних почуттів, бажань або проявів під тиском внутрішніх установок або зовнішніх обставин, що призводить до обмеження особистої свободи та автономії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |