самопристосування

1. Здатність організму, системи чи механізму автоматично регулювати свої функції, параметри чи поведінку відповідно до змін у зовнішніх умовах або внутрішнього стану для підтримання оптимальної роботи.

2. У техніці — автоматична зміна режиму роботи, налаштувань чи характеристик пристрою, машини чи програмного забезпечення для ефективного функціонування в нових умовах без зовнішнього втручання.

3. У біології та психології — процес адаптації особистості чи організму до навколишнього середовища шляхом самостійної корекції поведінки, реакцій чи фізіологічних процесів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |