самопристосування

[sɑmoprɪstosuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Здатність організму, системи чи механізму автоматично регулювати свої функції, параметри чи поведінку відповідно до змін у зовнішніх умовах або внутрішнього стану для підтримання оптимальної роботи.

  2. У техніці — автоматична зміна режиму роботи, налаштувань чи характеристик пристрою, машини чи програмного забезпечення для ефективного функціонування в нових умовах без зовнішнього втручання.

  3. У біології та психології — процес адаптації особистості чи організму до навколишнього середовища шляхом самостійної корекції поведінки, реакцій чи фізіологічних процесів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопристосування, р. самопристосування, д. самопристосуванню, з. самопристосування, о. самопристосуванням, м. самопристосуванні, к. самопристосування

Більше записів