Значення
-
Властивість або здатність системи, механізму чи організму автоматично змінювати свої параметри, характеристики або поведінку у відповідь на зміни зовнішніх умов або стану самої системи з метою підтримки оптимального функціонування.
-
(У біології та медицині) Процес адаптації організму або окремих його систем до нових умов внутрішнього або зовнішнього середовища без зовнішнього втручання, що забезпечує збереження життєдіяльності та гомеостазу.
-
(У техніці та кібернетиці) Автоматична зміна алгоритмів роботи, налаштувань або структури технічної системи (наприклад, регулятора, програмного забезпечення) для досягнення найкращих показників у разі змін у об’єкті керування або навколишньому середовищі.
Правопис та відмінювання
н. самопристосовування, р. самопристосовування, д. самопристосовуванню, з. самопристосовування, о. самопристосовуванням, м. самопристосовуванні, к. самопристосовування