Самопристосовність — властивість біологічної системи (клітини, організму, виду) або технічного пристрою автоматично змінювати свої характеристики або поведінку у відповідь на зміни зовнішніх умов з метою збереження функціонування та підвищення ефективності.
Самопристосовність — здатність соціальної системи, організації чи індивіда до автономної внутрішньої реорганізації та корекції діяльності для оптимального існування в новому середовищі або при нових обставинах.