Самопригнічення — свідме або несвідме придушення власних почуттів, бажань, потреб, емоцій або проявів особистості, що часто призводить до внутрішнього конфлікту та психологічного дискомфорту.
Самопригнічення — у психології та філософії: механізм психологічного захисту або соціальної адаптації, при якому індивідуум добровільно обмежує себе через страх, почуття провини, соціальні норми або внутрішні заборони.