Значення
-
Самопригнічення — свідме або несвідме придушення власних почуттів, бажань, потреб, емоцій або проявів особистості, що часто призводить до внутрішнього конфлікту та психологічного дискомфорту.
-
Самопригнічення — у психології та філософії: механізм психологічного захисту або соціальної адаптації, при якому індивідуум добровільно обмежує себе через страх, почуття провини, соціальні норми або внутрішні заборони.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопригнічення, р. самопригнічення, д. самопригніченню, з. самопригнічення, о. самопригніченням, м. самопригніченні, к. самопригнічення