самопридушення

1. Свідоме обмеження власних бажань, почуттів, емоцій або вольових проявів; внутрішній заборона собі на певні дії чи переживання, що часто призводить до психологічного дискомфорту.

2. У психології та філософії — процес або стан примусового стримування особистісних прагнень, спонтанних реакцій або життєвих сил під впливом внутрішніх заборон, соціальних норм або травматичного досвіду.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |