Значення
-
(у психології) Процес або практика самостійного, несвідомого або напівсвідомого засвоєння інформації, ідей, переконань або поведінкових моделей з навколишнього середовища без цілеспрямованого навчання чи прямого інструктажу.
-
(у маркетингу та соціології) Явище, коли особа непомітно для себе починає віддавати перевагу певним брендам, продуктам або культурним зразкам внаслідок їх тривалого та пасивного сприйняття в медіапросторі або соціальному оточенні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопросочування, р. самопросочування, д. самопросочуванню, з. самопросочування, о. самопросочуванням, м. самопросочуванні, к. самопросочування