самопросочувальний
[sɑmoprosot͡ʃuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(Про технічні пристрої, системи) Такий, що здатний автоматично, без зовнішнього втручання, просочуватися (наприклад, рідиною, газом) або забезпечувати процес просочування самого себе для підтримки функціонування.
-
(Переносно) Такий, що поширюється, проникає самостійно, без зусиль, природним шляхом (наприклад, про інформацію, ідеї).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопросочувальний, р. самопросочувального, д. самопросочувальному, з. самопросочувального, о. самопросочувальним, м. самопросочувальнім