Значення
-
(у психології) Процес або стан, коли людина навмисно зосереджує увагу на власних внутрішніх психічних процесах, відчуттях, емоціях або думках з метою самопізнання, саморегуляції або терапевтичного ефекту.
-
(у лінгвістиці та телекомунікаціях) Технічна процедура перевірки працездатності акустичного тракту (мікрофона, навушників) шляхом відтворення запису власного голосу з невеликою затримкою, що дозволяє користувачеві почути себе з боку в реальному часі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопрослухування, р. самопрослухування, д. самопрослухуванню, з. самопрослухування, о. самопрослухуванням, м. самопрослухуванні, к. самопрослухування