1. Діючи самостійно, без дозволу або узгодження з іншими, свавільно, своєвільне.
2. Вживається для характеристики дій, вчинених з перевищенням наданих повноважень або в обхід встановлених правил.
Словник Української Мови
Буква
1. Діючи самостійно, без дозволу або узгодження з іншими, свавільно, своєвільне.
2. Вживається для характеристики дій, вчинених з перевищенням наданих повноважень або в обхід встановлених правил.
Error: no such table: sentences