Значення
-
Особа, яка самовільно, без дозволу або санкції когось, присвоює собі право на щось, діє свавільно.
-
(заст.) Той, хто сам вирішує свої справи, не залежить від інших; самовладний володар, самодержець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоправець, р. самоправця, д. самоправцеві, з. самоправця, о. самоправцем, м. самоправцеві, к. самоправцю