самоправець

1. Особа, яка самовільно, без дозволу або санкції когось, присвоює собі право на щось, діє свавільно.

2. (заст.) Той, хто сам вирішує свої справи, не залежить від інших; самовладний володар, самодержець.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |