1. (лінгв., літ.) Повторення автором власних попередніх ідей, образів, сюжетних ходів або мовних конструкцій у нових творах, що часто розглядається як ознака творчої кризи або обмеженості художнього діапазону.
2. (психол.) Неусвідомлене або навмисне відтворення особистістю однакових моделей поведінки, думок, емоційних реакцій або життєвих сценаріїв у різних ситуаціях.
3. (мист.) Прийом у різних видах мистецтва (музиці, хореографії, візуальному мистецтві), коли автор використовує ідентичні або дуже схожі елементи в межах однієї роботи для створення ритму, акценту або певного художнього ефекту.