самоповорот

[sɑmopoʋorot] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Автоматичне повертання транспортного засобу (наприклад, автомобіля, причепа) навколо вертикальної осі під час руху заднім ходом, що призводить до неконтрольованої зміни напрямку руху та часто є причиною аварій.

  2. У техніці — механізм або властивість пристрою самостійно обертатися або змінювати свою орієнтацію в просторі під впливом певних сил або за рахунок внутрішньої конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоповорот, р. самоповороту, д. самоповоротові, з. самоповорот, о. самоповоротом, м. самоповороті, к. самоповороте

Більше записів