Значення
-
Навмисне заподіяння фізичної шкоди власному тілу без суїцидального наміру, що є проявом психологічного дистресcу або способом регуляції емоцій.
-
В юриспруденції та медичній експертизі — умисне пошкодження власного здоров’я або тіла з метою уникнення обов’язків (наприклад, військової служби) або отримання певних переваг.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопошкодження, р. самопошкодження, д. самопошкодженню, з. самопошкодження, о. самопошкодженням, м. самопошкодженні, к. самопошкодження