самопоновлювання

[sɑmoponoʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Властивість або здатність системи, організму, явища автоматично відновлювати, поповнювати або оновлювати себе, свої ресурси, структуру або функції без зовнішнього втручання.
(У техніці, інформатиці) Процес або функція програмного забезпечення, пристрою чи системи, спрямовані на автоматичне оновлення власних компонентів, налаштувань або баз даних до найновіших версій.
(У філософії, психології) Внутрішній процес особистісного розвитку, духовного або інтелектуального зростання, спрямований на постійне оновлення власних знань, досвіду або життєвих установок.

Граматичні форми:

н. самопоновлювання, р. самопоновлювання, д. самопоновлюванню, з. самопоновлювання, о. самопоновлюванням, м. самопоновлюванні, к. самопоновлювання