1. (філософія, релігія) Добровільне заподіяння собі страждань або обмежень як форма каяття за вчинене зло, гріхи чи провини; аскеза, спрямована на духовне очищення через фізичні або моральні страждання.
2. (психологія) Свідома чи несвідома поведінка, спрямована на заподіяння собі шкоди, незручностей або страждань через почуття провини, неповноцінності або як спосіб уникнення внутрішнього конфлікту.
3. (переносне значення) Дія, вчинок або ситуація, які призводять до негативних наслідків для того, хто їх спричинив, і можуть розглядатися як справедлива відплата за власні помилки.