Значення
-
Загальний фізичний і психічний стан людини, відчуття свого тілесного та душевного стану; те саме, що самопочуття.
-
(у психології) Суб’єктивне відчуття внутрішнього комфорту або дискомфорту, що виникає внаслідок задоволення або незадоволення власних потреб, оцінки своїх можливостей, становища тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопочуття, р. самопочуття, д. самопочуттю, з. самопочуття, о. самопочуттям, м. самопочутті, к. самопочуття