самоплідний
[sɑmoplidnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про рослини) Здатний до самооплодотворення, тобто до утворення насіння та плодів в результаті запилення пилком з тих самих квіток або інших квіток тієї ж рослини.
-
(переносно, про твір, ідею тощо) Такий, що розвивається у замкненому колі, не спирається на зовнішні джерела або впливи, що обмежує його розвиток і призводить до одноманітності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоплідний, р. самоплідного, д. самоплідному, з. самоплідного, о. самоплідним, м. самопліднім