Значення
-
(у ботаніці) Здатність рослин до самооплоднення, тобто запліднення власною пилком у межах однієї квітки або одного особини.
-
(переносно) Внутрішня здатність до творчого саморозвитку, духовного збагачення без значного впливу зовнішніх чинників.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоплідність, р. самоплідності, д. самоплідності, з. самоплідність, о. самоплідністю, м. самоплідності, к. самоплідносте