Значення
-
Психологічний та соціальний процес або дія, спрямовані на свідоме підвищення власного статусу, значущості, авторитету або іміджу в очах оточення або власних; прагнення виставити себе в кращому світлі, часто шляхом демонстрації реальних чи вигаданих переваг, досягнень або якостей.
-
У філософському та духовному контексті — внутрішня робота з розвитку та вдосконалення власної особистості, прагнення до морального, інтелектуального або творчого зростання, піднесення духу над буденністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопіднесення, р. самопіднесення, д. самопіднесенню, з. самопіднесення, о. самопіднесенням, м. самопіднесенні, к. самопіднесення