самопевність

[sɑmopɛʋnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самопевність — властивість людини, яка полягає у впевненості у власних силах, можливостях і правильності своїх дій; відчуття внутрішньої сили та незалежності від зовнішніх оцінок.

  2. Самопевність — надмірна, часом безпідставна впевненість у собі, що межує з самовпевненістю; зарозумілість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопевність, р. самопевності, д. самопевності, з. самопевність, о. самопевністю, м. самопевності, к. самопевносте

Більше записів