самоперевірочний
[sɑmopɛrɛʋirot͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Призначений для самостійної перевірки правильності виконання завдання, роботи чи функціонування.
-
Такий, що дозволяє автоматично контролювати та корегувати власну роботу або стан.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоперевірочний, р. самоперевірочного, д. самоперевірочному, з. самоперевірочного, о. самоперевірочним, м. самоперевірочнім