Значення
-
(фіз.) Набувати властивостей постійного магніту внаслідок зовнішнього впливу (наприклад, проходження електричного струму) без залишкової намагніченості після його припинення; самовільно намагнічуватися.
-
(перен., рідк.) Внутрішньо мобілізуватися, долати власні слабкості, сумніви або зовнішні перешкоди завдяки власним зусиллям та силі волі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я самоперемагнічуюся, ти самоперемагнічуєшся, він самоперемагнічується, ми самоперемагнічуємося, ви самоперемагнічуєтеся, вони самоперемагнічуються