самоперемагнічуватися

1. (фіз.) Набувати властивостей постійного магніту внаслідок зовнішнього впливу (наприклад, проходження електричного струму) без залишкової намагніченості після його припинення; самовільно намагнічуватися.

2. (перен., рідк.) Внутрішньо мобілізуватися, долати власні слабкості, сумніви або зовнішні перешкоди завдяки власним зусиллям та силі волі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |