самоперемагнічений
[sɑmopɛrɛmɑɦnit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який переміг самого себе; такий, що здолав власні слабкості, вади або внутрішні перешкоди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоперемагнічений, р. самоперемагніченого, д. самоперемагніченому, з. самоперемагніченого, о. самоперемагніченим, м. самоперемагніченім