Древослів

Словник Української Мови

самоперекидальний

[sɑmopɛrɛkɪdɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (техн.) Такий, що здатний перекидатися, перевертатися сам, без зовнішнього втручання, зазвичай завдяки особливій конструкції або розподілу мас (про транспортний засіб, механізм тощо).

  2. (перен., рідк.) Такий, що схильний до різких, непередбачуваних змін у позиції, поглядах або ставленні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперекидальний, р. самоперекидального, д. самоперекидальному, з. самоперекидального, о. самоперекидальним, м. самоперекидальнім

Більше записів