1. Фізичний процес, при якому об’єкт, система або пристрій підвищує власну температуру до небезпечних рівнів без зовнішнього нагріву, зазвичай внаслідок внутрішніх енерговитрат, дисбалансу або несправності.
2. У техніці — небажаний режим роботи електронного, механічного або іншого пристрою, що призводить до надмірного виділення теплоти й різкого зростання температури через внутрішні процеси (наприклад, позитивний зворотний зв’язок у підсилювачах, тертя в механізмах).
3. У соціальних та психологічних контекстах — метафоричне позначення стану інтенсивного внутрішнього напруження, стресу або емоційного виснаження, спричиненого власною надмірною активністю, перфекціонізмом або невмінням розслабитися.