Значення
-
Фізичний процес, при якому об’єкт, система або пристрій підвищує власну температуру до небезпечних рівнів без зовнішнього нагріву, зазвичай внаслідок внутрішніх енерговитрат, дисбалансу або несправності.
-
У техніці — небажаний режим роботи електронного, механічного або іншого пристрою, що призводить до надмірного виділення теплоти й різкого зростання температури через внутрішні процеси (наприклад, позитивний зворотний зв’язок у підсилювачах, тертя в механізмах).
-
У соціальних та психологічних контекстах — метафоричне позначення стану інтенсивного внутрішнього напруження, стресу або емоційного виснаження, спричиненого власною надмірною активністю, перфекціонізмом або невмінням розслабитися.
Правопис та відмінювання
н. самоперегрівання, р. самоперегрівання, д. самоперегріванню, з. самоперегрівання, о. самоперегріванням, м. самоперегріванні, к. самоперегрівання