Значення
-
Процес або акт визначення, формулювання власної ідентичності, сутності, статусу або прав групою людей (наприклад, нацією, народом, етнічною спільнотою), що здійснюється самостійно, без зовнішнього втручання чи нав’язування.
-
(У політичному та міжнародному праві) Право народу чи нації вільно обирати свій власний суверенний політичний статус та форму державного устрою без зовнішнього впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоозначення, р. самоозначення, д. самоозначенню, з. самоозначення, о. самоозначенням, м. самоозначенні, к. самоозначення