самоорганізуючий
[sɑmoorɦɑnizujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має здатність до самоорганізації; такий, що самоорганізується, впорядковується без зовнішнього керуючого впливу внаслідок внутрішніх закономірностей та взаємодії власних елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоорганізуючий, р. самоорганізуючого, д. самоорганізуючому, з. самоорганізуючого, о. самоорганізуючим, м. самоорганізуючім